— Летимо зі мною туди, де ти ніколи не станеш дорослою.
— Ніколи це дуже довго.

У дитинстві ми всі вміли розмовляти із тваринами.

— Для чого потрібне дитинство?
- Чому ти питаєш?
— А чому дорослі завжди відповідають питанням на запитання, коли не знають, що відповісти?

Без зародків позитивного і прекрасного не можна виходити людині в життя з дитинства, без зачатків позитивного і прекрасного не можна пускати покоління в дорогу.

Мені здається, з дитинства я виїхав, а ось до пункту призначення«дорослості» не дістався. Так і мешкаю в автобусі.

Чим пахне дитинство? — ми забули...
Іріською, сміхом, молоком...
Чим пахнуть дорослі? — банально
Парфумом, сумом, коньяком.

Важко зцілитись від нещасного дитинства. Від тепличного дитинства вилікуватися, мабуть, неможливо.

А я сидів і думав, що літо закінчується, відпустка батьків закінчується, і ми завтра поїдемо додому. Потім мені до школи. У шафі вже висить куплена мамою шкільна форма, чекає свого часу ранець. Мені так здалося, що із закінченням цього літа закінчується моє дитинство. Не те щоб зовсім закінчується, просто закінчується той безтурботний час, коли від тебе нічого не вимагалося, крім того, що ти є і просто маєш бути. Восени почнеться зовсім інше дитинство, коли від тебе вимагатиметься вже більше. Я глянув на сплячого Вовка, добре йому, у нього ще попереду цілий рік цього безтурботного дитинства.

— Я дуже жалкую, що не слухав, що мені казала мама, коли я був маленьким.
— І що вона казала?
- Не знаю, я ж не слухав.

Якщо вам 12, то на кожен свій заклик ви очікуєте почути відгук. Ви відчуваєте, що будь-яке бажання може здійсниться. І часом ви, можливо, і не дуже далекі від істини.