У більшості випадків мрії небезпечніші за змій. Чоловік чогось бажає, і сам не розуміє, як буде страшно, якщо він нарешті отримає те, чого він так жадав. Наприклад, один хоче багатства настільки, що це стає його головною пристрастю, і… виявляється у величезному контейнері, наповненому дрібницею по одній копійці. Ось він повзе по ній, захлинається і розуміє, що цілу вічність, сотні та тисячі мільярдів років, навколо нього буде лише ця дрібниця. А хто бажав лише обіймів та пристрастей – отримує їх на мільярди років. Радий би вже й розімкнути їх, але неможливо.

- Купи мені чогось! - Попросила зголодніла Дафна.
Меф здивовано глянув на неї:
— Купувати — дрібно. Купують низькі душі. Я тобі все даруватиму! Ти як не проти?
Дафна обережно погодилася.
— Хочеш я подарую тобі це дерево?... Відтепер воно твоє! Приходь до нього, коли захочеш, і кажи: це моє дерево, мені Мефодій подарував його! Хоча що дерево? Ось зоопарк! Він теж твій, я тобі його подарував! І площа твоя! І так і бути: от та зірка теж! Чого вона  так рано вилізла? Ану погасити! — Меф натхненно забіг уперед і почав обдаровувати Дафну всім, що бачив.
Дафна посміхнулася. Вона вже зрозуміла, що шоколадки їй не дочекатися. І завтра, мабуть, також. Меф був бідний студент і дарувати міг лише зоопарки та зірки.

Пегасиха — якщо хтось забув, це такий конячок з крильцями, на якому поети літають за горілкою!

Загалом щоденник — корисна штука. Наче фото душі.

І є таке поняття –«довге динамо». Коли дівчина не говорить ні так, ні ні, але й не відпускає тебе.

Тобто кохання ми хочемо все-таки чарівне, але щоб воно  було справжнім... і пристрасно, і на халяву! Як би ні за що, але водночас і за щось, щоб сумління не зажерло! навіки, але поки що самому не набридне.

Людина не повинна ні до чого прив'язуватись. Він повинен любити, шалено любити, усією душею, але не прив'язуватися.

Ти вважаєш, що любиш. Але що таке "любити" - не знаєш і сам. Чи можеш чесно сказати, що не шукаєш своїх задоволень? Чи не дратуєшся, готовий приймати людину і в хворобі, і в поганому настрої, готовий нескінченно терпіти? Прощати недосконалість, помилки, недоліки? Некрасивість, що з'являються зморшки, зуби, що псуються поступово? Завжди віддавати, нічого не отримуючи натомість? Кохання – це нескінченні дрібні жертви. Великі жертви від тебе вимагатимуть рідко, а ось дрібні – кожну мить. І якщо ти до них не готовий, не готовий і до кохання. Назви своє почуття якось інакше і не пачкай хорошогослова. Воно й так зараз забруднене.

Будь-яке почуття і задоволення потрібно припиняти на піку. Тоді воно запам'ятається. Від крихітного шматочка торта задоволення в сім разів більше, ніж від цілого торта, який тебе змусять з'їсти під рушницею.

Ми готові міняти все, що завгодно, аби нічого не міняти. Робити все, що завгодно, аби нічого не робити. І докладати будь-яких зусиль, щоб не докладати жодних зусиль.