У двох випадках людям нічого сказати один одному: коли вони розлучалися так ненадовго, що нічого не встигло статися, — і коли розлука так затяглася, що змінилося все, в тому числі й вони самі, — і говорити вже нема про що.
Щастя – це не тільки те, що ти пережив, а й те, що ти зберіг у пам'яті.
Бажати це ще не означає отримати. А життя ще не навчило того, що перемога не завжди дістається тим, хто йде напролом.
Я вдягнув светр і став дивитися на хвилі, які накочувалися і падали на берег. Вони падали дуже спритно, з якоюсь елегантністю; навіть п'яний не зміг би впасти на берег так витончено, як це робили хвилі.
Людям, які сміються за зачиненими дверима туалетної кабінки, довіряти не можна.
Вздовж гори, що поросла лісом...
Є затишний куточок.
Він під вітряним навісом
Тих і свіжий і одинокий...
Тут з любов'ю, з ніжною лагідністю
Ніч, як матір, у тиху годину
Солодкою піснею, дивною ласкою
Заколисує нас
Немає кінця диявольським фокусам, коли людські істоти вважають, що можуть змагатися з Богом і самі творити себе.
.... завідувач відділу ілюстрацій у цьому рознещасному журналі сказав, що передплатникам таке не сподобається. Мій солдат дуже лютий, і грубий, і розлючений — ніби людина, яка бореться за своє життя, буває лагідною, як ягня. Бажано щось мирніше, і яскравими фарбами. Я міг би багато чого заперечити, але більше сенсу розмовляти з ослом, ніж із завідувачем відділу ілюстрацій. Я забрав назад свій«Останній постріл». І ось помилуйся! Я одягнув солдата в червоний мундир, новенький, без жодної цятки. І тепер це – Мистецтво. Я взув його в чоботи, які жирно наваксил, - зверни увагу, як вони блищать. Це теж Мистецтво. Я вичистив йому гвинтівку - адже гвинтівки на війні завжди ретельно вичищені, - цього теж вимагає Мистецтво. Я надрив його шолом — так неодмінно роблять у розпалі бойових дій, і без цього не можна обійтися в Мистецтві. Я поголив його, вимив йому руки, надав ситий, благополучний вигляд. Вийшла картинка з альбому військового кравця. Ціна, хвала Всевишньому, зросла вдвічі проти первісної, дуже помірної.
... У нормальному сні музика беззвучна... (У нормальному? Ще питання, який сон нормальніший! Втім, жартую...) беззвучна, а в моєму сні вона чутна зовсім небесно. І головне, що я з власної волі можу посилити чи послабити музику.
Кохання - це боротьба. І головна небезпека – бажання віддати себе цілком. Хто зробить це першим, той програв. Потрібно стиснути зуби і бути жорстоким, тоді переможеш.