Джозеф Редьярд Кіплінг. Світло згасло

.... завідувач відділу ілюстрацій у цьому рознещасному журналі сказав, що передплатникам таке не сподобається. Мій солдат дуже лютий, і грубий, і розлючений — ніби людина, яка бореться за своє життя, буває лагідною, як ягня. Бажано щось мирніше, і яскравими фарбами. Я міг би багато чого заперечити, але більше сенсу розмовляти з ослом, ніж із завідувачем відділу ілюстрацій. Я забрав назад свій«Останній постріл». І ось помилуйся! Я одягнув солдата в червоний мундир, новенький, без жодної цятки. І тепер це – Мистецтво. Я взув його в чоботи, які жирно наваксил, - зверни увагу, як вони блищать. Це теж Мистецтво. Я вичистив йому гвинтівку - адже гвинтівки на війні завжди ретельно вичищені, - цього теж вимагає Мистецтво. Я надрив його шолом — так неодмінно роблять у розпалі бойових дій, і без цього не можна обійтися в Мистецтві. Я поголив його, вимив йому руки, надав ситий, благополучний вигляд. Вийшла картинка з альбому військового кравця. Ціна, хвала Всевишньому, зросла вдвічі проти первісної, дуже помірної.

Цитата з книги Світло згасло, автор Джозеф Редьярд Кіплінг