— Нас багато ріднить. І мене, і тебе. Нас.

— Так, мабуть. Якщо тільки виключити честь, совість та моральні підвалини. І любов до чистоти.

— Ви не довіритеся Джеку чи мені?
— Ви готові ризикнути заради нього життям, але навряд чи він ризикне своїм заради іншого.

Друзі, не бійтеся! З Тіа Дальмою я давно в дружбі, не розіллєш водою! Ми з нею як брат із сестрою. Були. В минулому. Давно...

- Ви чули про Дейві Джонса, так? Морська кісточка! Славна душа! Але якось натрапив на камінь спотикання всіх чоловіків.
— Що то за камінь?
- І справді... Що це?
- Море!
- Алгебра!
— Дихотомія добра та зла!
- Баби.

— Я шукаю того, хто мені любий.
— Я задоволений, але море — моє єдине кохання.
- Я про Вільяма Тернера, капітан Горобець.

Смерті лякаєшся? Боїшся канути в морок? Як на долоні твої справи. А за твої гріхи — розплата.

— Поясни-но птаха. Ти з цим зможеш жити? Ти прирікаєш іншу людину на вічні пута, а сам будеш веселитися, гуляти і пити?
- Так. Це на мене.

Вбрання тобі не йде. Вже або сукня, або нічого... А у мене на Перлині суконь немає.

— Ви теж вважаєте, що борг, честь і решта нісенітниці більше не в честі в цьому світі?
- А що в честі?
— Одні лише гроші. Влада. Могутність.

— Ми справді схожі. І настане момент, коли ти доведеш це, зробивши добру справу.
- Люблю ці моменти. Особливо люблю їх упускати.
- Так, тобі випаде шанс зробити сміливий вчинок. Тоді ти дещо зрозумієш. Те, що ти добряк.
- Факти це заперечують.
- Я в тебе вірю. Знаєш чому?
- Ну що ж, скажи.
- Цікавість. Тебе так і потягне. Викликати захоплення та отримати винагороду. Не зможеш утриматись. Захочеться дізнатися.