Зрештою, ми живемо у вік, коли люди вже не уявляють цінності. Людина в наш час — як паперова серветка: у неї сморкаються, грудкочуть, викидають, беруть нову, сморкаються, гудять, кидають... Люди не мають свого обличчя...

Докладніше

Влаштовуйте різні конкурси, наприклад: хто краще пам'ятає слова популярних пісеньок, хто може назвати всі головні міста штатів або хто знає скільки зібрали зерна в штаті Айова минулого року. Набивайте людям голови цифрами, начиняйте їх невинними фактами, поки їх не занудить, нічого, зате їм здаватиметься, що вони дуже освічені. У них навіть буде враження, що вони мислять, що вони рухаються вперед, хоч насправді вони стоять на місці. І люди будуть щасливі, бо«факти», якими вони напхані, це щось незмінне. Але не давайте їм такої слизької матерії, як філософія чи соціологія. Не дай бог, якщо вони почнуть робити висновкита узагальнення.

Докладніше

— Вперше за багато років я живу, — відповів Фабер. — Я відчуваю, що роблю те, що давно мав зробити. І поки що я не відчуваю страху. Мабуть тому, що нарешті роблю те, що потрібно.

Докладніше

Люди не повинні забувати, що на землі їм відведено дуже невелике місце, що вони живуть в оточенні природи, яка легко може взяти все, що дала людині. Їй нічого не варто змісти нас з лиця землі своїм диханням або затопити нас водами океану - просто щоб ще раз нагадати людині, що вона не така всемогутня, як думає. Якщо ми не будемо постійно відчувати її поруч із собою вночі, ми забудемо, якою вона  може бути грізною та могутньою. І тоді одного дня вона  прийде і поглине нас.

Докладніше

Якщо драма беззмістовна, фільм порожній, а комедія бездарна, дайте мені дозу збуджуючого – вдарте по нервах приголомшливою музикою! І мені буде здаватися, що я реагую на п'єсу, тоді як це всього лише механічна реакція на звукохвилі. Але мені все одно. Я люблю, щоб мене струсило як слід.

Докладніше