— Так я хочу.

— Чудово. Це слова чоловіка. Ось вам моя рука.

Чим більш відданою є жінка, тим швидше протверезиться чоловік і стає володарем. І чим більше вона  виявиться жорстокою і невірною, чим грубіше вона  з ним поводиться, чим легковажніше грає їм, чим більше до нього безжальна, тим сильніше розгорається хтивість чоловіка, тим більше він її любить, обожнює.

Істинно любити можна тільки те, що вище за нас, – жінку, яка підкорить нас собі владою краси, темпераменту, розуму, сили волі, – яка буде нашим деспотом.

Любов не знає ні чесноти, ні заслуги. Вона  любить, прощає та терпить усе, бо інакше не може.

Хутра. У них є якась фізична чарівність, якій ніхто не в силах опиратися, - якась гостра, дивна чарівність.

Хто дозволяє себе хльостати — той заслуговує на те, щоб його хлестали.

Жінка, якою її створила природа і який її виховує в даний час чоловік, є його ворогом і може бути або рабом його, або деспотом, але в жодному разі не подругою, не супутницею життя. Подругою йому вона може бути тільки тоді, коли буде повністю зрівняна з ним у правах і дорівнюватиме йому за освітою та у праці.

Яке щастя - пригорнути вустами до її вуст, завмерти в її обіймах і бачити її потім, коли вона, вся знемогла, вся віддавшись мені, спочиває на моїх грудях, а очі наші, отуманені захопленням пристрасті, тонуть один в одному.
Не можу осмислити, не можу повірити, що ця жінка моя, вся моя…