Леопольд фон Захер-Мазох. Венера в Хутрах

Яке щастя - пригорнути вустами до її вуст, завмерти в її обіймах і бачити її потім, коли вона, вся знемогла, вся віддавшись мені, спочиває на моїх грудях, а очі наші, отуманені захопленням пристрасті, тонуть один в одному.
Не можу осмислити, не можу повірити, що ця жінка моя, вся моя…

Цитата з книги Венера в Хутрах, автор Леопольд фон Захер-Мазох

Схожі цитати

Теги

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.