Справа не в песимізмі та оптимізмі, а в тому, що у дев'яноста дев'яти зі ста немає  розуму.

— До мене дійшли чутки, що тут не знають, хто я. Я Хела. Старша дочка Одіна. Командувач легіонами Асгарда. Законна спадкоємиця трону і Богиня Смерті. Мій батько спочив. А з ним і царевичі. Світ ім. Був час, коли ми безроздільно правили космосом, і панування було незаперечним. Але Один об'єднав лише дев'ять світів, хоча нам судилося всесвітнє панування. І я прийшла відновити справедливість. Вклоніться мені, і разом ми почнемо еру великих завоювань.
- Хто б ти не була, що б не зробила, здавайся зараз! Або пощади тобі не буде!
- Хто б я не була? Я не зрозуміла, для кого зараз розпиналася?
— Здавайся, чи помреш!
— Я дивлюся, мені не раді.

— Схоже, твоя підсвідомість намагається з тобою спілкуватися.
— І як мені сказати своїй підсвідомості, щоб вона використовувала відому мені мову?

Іноді розставання схожі на сцену катапультування у фільмі«Топ ган» — ви обоє розумієте, що настав час рятуватися, але тільки один залишиться цілим і неушкодженим. Деякі розставання більше нагадують вбивство Мо Гріна в«Хрещеному батькові» — щойно тебе, напівголого, масажує гарна жінка, а через секунду тобі виносять мозок у буквальному значенні слова. А іноді розлучатися буває не складніше, ніж здати книгу до бібліотеки. Так, було цікаво, однак із самого початку розумієш, що це не твоє і буде правильно все закінчити у потрібний термін.

Щоразу, коли комуністи, фашисти чи ще хтось обіцяють побудову«суспільства соціальної справедливості», чекай на грабунки.

Що за бардак. Як люди не зрозуміють, що порушувати закон шкідливо? Газет не читають, чи що?

П'ятниця – мусульмани не працюють, субота – євреї не працюють, неділя – православні не працюють, у понеділок – революція.

— Як ви називаєте штуковини, що перемелюють кукурудзу?
- Селяни.

Чим більше я роблю дурниць, тим популярнішим я стаю.

— Запитання в іншому — чому він прийшов саме до Вас?
- Я не знаю.
— Ну, хоч би здогадуєтеся?
— Здогадуюсь... до мене всі ходять.
- Тобто?
— Я живу у першому під'їзді на першому поверсі у першій квартирі. До мене ходять: алкаші за склянкою, випадкові бабки в туалет, електрики за драбиною, перехожі за адресою... Ходять усі хто не потрапивши, ну?