Подивіться на брови! Вони настільки суворі, що їм можна відкривати пиво! Вони мерзенні. Гірше навіть ніж уся інша фізіономія. Вони впадають у вічі, ніби хочуть відокремитися від імені і заснувати власну державу брів!
Артур: Я думаю, ми всі загинемо набагато раніше. І знаєте, що? Я не проти. Гідна смерть. Нам треба зупинити Степового Вовка. А Супермена з нами немає. У тебе немає суперсили без образ... Цей, можливо, працює на ворога. Ми не знаємо... Ти плутаєшся в мене під ногами... Ух, ти прекрасна. Ти така крута, сильна. Я знаю, що ми воювали з амазонками, але це було до мого дня народження... А знаєте що? Я не хочу вмирати. Я молодий, розумний, у мене до фіга планів. Я так до кінця і не зміг вибрати – море чи суша? І був один усе життя. Але бути частиною чогось більшого... Можливо, я боюся, бо звик...
Брюс: Емм... [вказує поглядом на ласо Гестії на нозі Аквамена]
Діана: Це була гарна мова.
Артур [звертаючись до Флеша]: Якщо ти хоч раз заїкнешся - я нацькую на тебе пирань.
Баррі: Я, відверто кажучи, взагалі відключився після фрази«ми всі загинемо»!
- Я вирушаю на зустріч. Мені в цій особі йти?
Я маю з кимось поговорити — з ким завгодно, хоч із демоном, хоч із самим чортом.
— Чи підходить мені ця борода?
— Ти думай про те, щоб вона не відвалилася.
— То це Вами замінили того генія?
— Я волію вважати себе генієм 2.0.
Американець думає на ходу, німець стоячи, англієць сидячи, а російська потім. Спершу робить, а потім думає, як би розсьорбати те, що наробив...
Зустрічається таке кохання, що краще його відразу замінити розстрілом.
Коли кішка заводить людину, то нічого не залишається, як тільки з цим змиритися.
Я не маю справжнього паспорта, я не знаю, скільки мені років, і мені все здається, що я молоденька.