Я намагався зробити неможливе – намалювати саме світло.

Подібне притягує подібне.
Будь самим собою – спокійним, ясним, яскравим. Запитуй себе щохвилини, чи це, чого ти дійсно хочеш, і роби це, тільки коли почуєш ствердну відповідь.
Це віднадить від тебе тих, з якими ти нічого про себе не дізнаєшся, і приверне інших, у яких тобі варто повчитися.

Я прийду Смертю,
Руйнівником Світів.

У дитинстві ми всі ніби ходимо по воді, по оманливо гладкій і щільній поверхні озера, і нам знайоме те дивне почуття, що в будь-яку секунду можна розпороти цю гладь і піти в глибину, затаїтися там і зникнути для всіх так, ніби тебе ніколи й не було.

Розбираюсь із чужими проблемами, а свої колекціоную.

Коли я був молодим і безвідповідальним, я був молодим та безвідповідальним.

Якось легше дихається, коли точно знаєш, що у світі є інші такі ж дурниці. Моєму даху приємно з'їжджати у супроводі чужих дахів, які вибрали приблизно той самий напрямок руху.

Немає в світі людини, над яким минуле набувало б такої влади, як наді мною. Будь-яке нагадування про минулу печаль чи радість болісно вдаряє в мою душу і витягує з неї ті самі звуки, я безглуздо створений: нічого не забуваю, нічого.

Безсоння повернулося, і мені здається, що весь світ зупиняється біля моєї могили, щоб плюнути в неї.

Я всюди шукав наставника, який міг би направити мене, але знаходжу тільки затхлі мізки і ще більш затхлу риторику.