Від того я тепер мудрий, що раніше був божевільний.

Що б хороше чи погане зі мною не сталося, мій спосіб не надто бурхливо реагувати, ну, на кшталт відсторонитися від своїх емоцій — підібрати до цього ідеальний саундтрек.

Я не простий... я той, що живе серед вас...

Якби я не бачив безглуздість того, що відбувається навколо, легко було б жити.

Перебуваючи у єдності із самим собою, неможливо навіть подумати про конфлікт.

Я твердо вирішив забути про минуле. Тому, якщо я винен вам грошей — мені дуже шкода.

Люблю все старе: старих друзів, старі часи, старі звичаї, старі книги, старі вина.

Я й не підозрювала, що в мене сумний вигляд. Я думаю, це тому, що я одна, все одна, з усім моїм добром, з усім моїм злом. Нема кому простягнути руку. Хто підходить до мене, того не треба; а кого б хотіла... той іде повз.

Я прокидалась у смутку, засинала у смутку і хотіла перебувати у смутку. Такий був період.

Мене в мене ніхто не забере.