Не скаржуся на самотність. Навіщо, якщо його в мені з надлишком? Ми ніколи не думаємо про те, чого багато в сьогоденні. Нас завжди тягне в протилежні сторони: іноді вперед, частіше — назад.
Я з народження абсолютно впевнений, що чудовий сам по собі і ніяка погана репутація мені не зашкодить! Тобто я надто самозакоханий, щоб турбувати себе спробами самоствердитися.
Оскільки я став старшим, я усвідомлюю, як скороминущий час. Я не хочу марнувати його марно. Я хочу провести час із тими, кого я люблю, і займатися тим, що справді щось означає.
— Знаєш, я почуваюся другорядним актором у мелодрамі, який нудиться за лаштунками, до ладу не знаючи, що відбувається на сцені.
— Чудово розумію, — сказав я. — Моя власна роль змушує мене подекуди кидатися на пошуки автора цієї ідіотської п'єси. А ти спробуй подивитися на справу інакше: таємничі історії рідко виявляються такими, якими ти їх собі уявляєш. Як правило, все виявляється просто й пішло, і коли правда розкривається, залишаються одні мотиви — примітивніші нікуди. Ворожити і перебувати в ілюзіях часом набагато приємніше.
Нещастя для мене — це бути в юрбі. Бути в натовпі людей і слухати їхні розмови. Від цього можна збожеволіти. Ці розмови – розмови божевільних. Навіть собаки говорять краще. Раніше я робив так: я опускав штори і не відповідав ні на дзвінки, ні на стукіт у двері приблизно тиждень. Я не вставав із ліжка, нічого не робив, нікого не бачив. Це дуже допомагає.