Заберіть у християнина страх перед пеклом, і ви відберете від нього віру.

Багато людей заспокоювали своє сумління, виправдовуючи слова Господа. Багато зла було зроблено, бо хтось вирішив, що Бог не буде проти.

Якщо єдине, що утримує людину в рамках пристойності, - це очікування божественної нагороди, тоді ця людина - шматок лайна.

По вулицях, бульварами, ходять люди з меншим відсотком дурості, а ось ті, що ходять до церкви, майже всі дурні.

— Отець Перес сказав, що ви відвернулися від церкви.
— Від церкви так. Від Бога - ніколи.

Не кожен православний повністю усвідомлює істини православ'я.

Серед найглибших наукових умів навряд чи знайдеш людину, позбавлену свого особливого релігійного почуття. Проте це відчуття відрізняється від релігії профана. Для останнього Бог  – істота, на чию прихильність він сподівається і чиєї кари бояться, сублімація почуття, подібного до любові дитини до батька – істоти, з якою вона певною мірою в спорідненості, – нехай навіть це почуття сильно забарвлене благоговінням.
Але вчений одержимий почуттям всесвітньої причинності. Майбутнє для нього до останньої дрібниці так само точно і неминуче, як і минуле. У моралі немає нічого божественного, це виключно людський винахід. Релігійне почуття вченого набуває форми захоплення і захоплення гармонією законів природи: адже за ними стоїть розум, порівняно з величчю якого будь-які систематичні роздуми та дії людської істоти – лише невиразне відображення.

Церква є єдино поетичним, єдино глибоким на землі. Боже, яке безумство було, що років 11 я робив всі зусилля, щоб її зруйнувати. І як добре, що не вдалося. Та чим була б земля без церкви? Раптом знепритомніла б і похолола.

Саме грішникові, а не святому, потрібний Спаситель, заступник і священик; якщо вам нема чого викуповувати, на що вам релігія?

— Ти будеш відлучений від церкви – дому Божого!
— Моя церква завжди буде зі мною. Моя церква – це я сам.