Релігія ставить до одного ряду багатьох і різних людей.

Немає раю, і пекла немає. Щастя - це і є рай, горе - це і є пекло. І Бог наш скрізь і всюди не тільки тому, що всемогутній, але ще й тому, що Він і є невідомі нитки, що пов'язують нас один з одним.

Я думав, чому люди, старіючи, все активніше читають Біблію. І тут мене осяяло: адже вони готуються до випускного іспиту.

У своїй боротьбі за етичне добро вчителі від релігії повинні мати мужність відмовитися від доктрини Бога як особистості, тобто відмовитися від цього джерела страху та надії, яке дав таку всеосяжну владу в руки служителів церкви. У своїх роботах вони повинні присвятити себе тим силам, які здатні культивувати Божественність, Істину та Красу в самому людстві. Це, звичайно, важче, але й незрівнянно гідніше завдання.

Смішно, якщо ти говориш з Богом - ти релігійний, але якщо він говорить з тобою - ти божевільний.

Атеїзм потребує релігії анітрохи не менше, ніж віра.

Є бог, значить є і чорти.

Ти там, Сатане? Це я, Медісон. Ти тільки не ображайся, але батьки привчили мене вірити, що ти не існуєш. Мама і тато говорили, що ти і Бог  – породження крихітного, забобонного та відсталого мозку сільських проповідників та лицемірних республіканців.

Національність, раса, стать, релігія, вік — це обмеження, які не мають значення, адже кожен з нас має прагнути повного звільнення. Той, хто нас розділяє, нами і панує. Подивіться вище себе і побачите цілий безмежний Всесвіт, подивіться навколо і побачите сірі та«безпечні» стіни: штамп у паспорті, цифри народження та музичний смак.

Слово честі, справа в мені, чи людство, озброївшись релігією, отруєне забобонами, збожеволіло від ненависті і страху, і справді мчить прямо в середньовіччя?