Боюся задихнутися у смутку. Іноді її так багато, що я втрачаю контроль над собою. У голові шум, в очах темніє, кров закипає. Сигарета – найкраще болезаспокійливе. Разом із димом видихаєш смуток… Сильні люди – ті, хто відчиняє двері перед сумом зі словами«ласкаво просимо». Адже і радість, і смуток — часті гості повсякденності, жодну з них не можна обділяти увагою.

Навіщо жити? Щоб заробляти, витрачати, розчаровуватись у друзях та коханих, а потім померти? І кому це треба?

Кеп: Вибач, Тоні, якби я мав вибір, я б на це не пішов. Але він мій друг!

Тоні: А я більше ні!

Він стояв не рухаючись, розгублено дивлячись на неї. Вона  трохи посміхнулася.

— До побачення, любий.

Він нахилився до вікна машини.

— Я не можу без тебе, Полю.
Вона  ривком зворушила з місця, щоб Роже не помітив сліз, що туманили їй погляд. Машинально вона  увімкнула«двірники» і сама гірко розсміялася цьому безглуздому жесту.

Перше кохання завдає біль, а нерозділене розбиває серце.

... кохання вийшло з моди, її вбили поети. Вони так багато писали про неї, що всі перестали їм вірити, і, зізнатися, це мене не дивує. Справжнє кохання страждає мовчки.

І жодна з них не знає, що дорогу знаходять лише ті, хто гасить світло.

Просто не хочу бачити того, кого люблю, в образі того, кого ненавиджу.

Ті, на кого дійсно чекаєш, ніколи не приходять. Приходять інші.

Коли він поклав трубку, його обличчя перетворилося на старече: у людей після настання певного віку обличчя на кілька секунд може прийняти такий вираз, ніби щось вислизає від них, ніби вони збираються перетворитися на пилюку.