Ми, бувало, з Антоном Фердинандовичем, — знайома вам людина, — грошей якийсь карбованець, а їсти й курити хочеться, — купимо четвірку«фалеру», то вже, крім хліба, нічого й не їмо, а купимо фунт шинки, так вже не куримо, та обидва й регочем над цим, і все нічого; а з дружиною не те: дружину шкода, дружина ревитиме...
Докладніше
Біль не має вічні запаси в людському серці, рано чи пізно вона  виливається, залишаючи після себе порожнечу, яка лише через якийсь час знову наповнюється болем, хоч і в меншому обсязі, ніж раніше. І цей кругообіг триватиме до моменту, поки почуття, що коле, не змеркне, залишивши лише слабке нагадування про пережиту трагедію.
Докладніше
Насильство настільки системне, що ми просто не помічаємо, як жінки повсюдно зазнають його, тому що прояви насильства стали такими звичними та звичайними. Насильство — це політика, це історія, це влада, це економіка, це інституційні методи організації суспільства. Це не«просто життя».
Докладніше
Боюся задихнутися у смутку. Іноді її так багато, що я втрачаю контроль над собою. У голові шум, в очах темніє, кров закипає. Сигарета – найкраще болезаспокійливе. Разом із димом видихаєш смуток… Сильні люди – ті, хто відчиняє двері перед сумом зі словами«ласкаво просимо». Адже і радість, і смуток — часті гості повсякденності, жодну з них не можна обділяти увагою.
Докладніше