У тиші вони спіткали ще один ступінь близькості — спілкування без допомоги слів.

Ти, звичайно, людина хороша. Душив мене з виразом щирого смутку на обличчі.

Розмовляти з людиною, в якій нічого не подобається, — непристойно.

Люди з погано розвиненими навичками міжособового спілкування, низькою соціалізацією нерідко прагнуть самотності.

Щоразу, коли зі мною погоджуються, я відчуваю, що не правий.

... найважливіше правило спілкування з сильними людьми: не можна прилюдно сумніватися в їхній непогрішності.

Можна багато спілкуватися з людьми, розмовляти з ними про важливе, але не торкатися нічого надто особистого. Розумієте, існує якась межа, як би невидиме поле навколо людини, і точно знаєш, що не треба туди заходити, не треба переступати межу.

Іноді мені здається, що кожна людина говорить власною мовою, що складається з її власних ярликів і банальностей, і домовитися між собою люди не в змозі, навіть якщо вони дуже захочуть.

Щоб невимушено спілкуватися, ми повинні бути впевненими, що якщо інший говорить так, то це так, а якщо він говорить ні, то це ні.

Я хотів би обдерти з себе шкіру і викупатися в оцті, ніж спілкуватися з тобою. Але це просто моя думка. Не приймай близько до серця.