— Ти колись замислюєшся про своє майбутнє?
— Замислююсь.
- А я там є?
- Є.
- Значить, у тебе світле майбутнє.

— Та заберігти ти вже цю мерзенну паскуду!
- Не висловлюйся.
- Відсмоктувати!

- Маршалл, ну, будь ласка, не роби цього. Ну, не стрибай!
— Пробач мені, Лілі, але я мушу.
- Ти не можеш!
- Чому?
- Хочеш знати, чому? Я тобі скажу: бо я вагітна.
- О боже, це що, це правда, Лілі? Тобто я, звичайно, помітив, що останнім часом ти набрала кілька кілограмів...
— Ах ти сволота, та я ж збрехала тобі щойно. Іди, гадино, сигай униз і падай!

Дайте мені мою каву і ніхто не постраждає!

Відкритий космос: простір, віддалений більш ніж на 20 кроків від стійки бару.

Якщо я не так голосно кричатиму, ніхто не зрадіє, коли я нарешті зроблю паузу!

Вибач, друже, я думав, ти закінчив. Я думав, що ти вже все. Ти щось там про курку заливав? Ні? І з чого мені посеред дня курки мерехтять?

Я маю королівство. Щоправда, воно маленьке, але воно позначене на карті. Ось карта, а ось збільшувальне скло. Без нього не видно.

Якщо зустрів мудака вранці, то ти просто зустрів мудака. Якщо ж бачиш мудаків весь день, то ти сам мудак.

— А ти наволоч, але благородна.
- А ти розумний.