... нічого не мати – одна із граней свободи. Нічого не мати, нічого не бажати – значить стати невразливим для найлютіших ударів долі. Але при цьому мати гроші і через це знати, що можеш отримати бажане, варто тобі лише захотіти, - ось це щастя, тому що за ним криється незалежність - ще одна грань свободи.
Чесність дарує визволення, відвертість знімає кайдани, які довгі роки залишали криваві сліди на тендітних зап'ястях.
Маргарита примружилася на яскравому сонці, згадувала свій сьогоднішній сон, згадувала, як рівно рік, день у день і годину на годину, на цій самій лаві вона сиділа поруч з ним. І так само, як і тоді, чорна сумочка лежала поруч із нею на лавці. Його не було поряд у цей день, але розмовляла подумки Маргарита Миколаївна все ж таки з ним:«Якщо ти засланий, то чому ж ти не даєш знати про себе? Адже дають люди знати. Ти розлюбив мене? Ні, я чомусь цьому не вірю. Значить, ти був засланий і помер... Тоді, прошу тебе, відпусти мене, дай нарешті мені свободу жити, дихати повітрям". Маргарита Миколаївна сама відповідала собі за нього: Ти вільна... Хіба я тримаю тебе? Потім заперечувала йому:« Ні, що це за відповідь! Ні, ти піди з моєї пам'яті, тоді я стану вільна».
Багато хто думає, що купують насолоду, а самі продають себе йому в рабство.
Я не хочу ні панувати, ні підкорятися, я не хочу ні обманювати, ні вдавати, я не хочу дивитися на думку інших, домагатися того, що рекомендують мені інші, коли мені самій це не потрібно.
Вважається, що популярність це щось на кшталт захворювання на проказу. Ти раптом розумієш, що тобі не можна з'являтися на людях, ходити у звичайні місця і взагалі робити те, до чого ти звик. Але якщо ти плюнеш на це, і продовжуватимеш робити те, до чого звик, то поступово зрозумієш, що зовсім не обов'язково приносити в жертву свою свободу.
... ніколи не позбавляй свободи ні людини, ні тварина - свобода є найбільшим з усіх земних благ. Надай кожному грітися на сонці, коли йому холодно, і сидіти в тіні, коли йому спекотно.
Я його розуміла, він 4 роки провчився у коледжі. Виконуючи те, що йому здавалося абсурдним та стомлюючим зобов'язанням. І тепер він був вільний від світу абстракцій, хибної стабільності, батьків та матеріальних благ.
Якщо душа народилася крилатою,
Що їй хороми — і що їй хати!