Краще бути однією, ніж нещасною з кимось.

... Заткнися! Заткнися! Заткнися! Заткнися! Заткніться все! Хто ви такі, щоб давати мені поради та засуджувати мене?! Ви тільки й робите, що ногоєте, як вам важко у ваших стосунках! Так, так, так, знаєте, можете не дивитися на мене своїми страшними очима, я вас не боюся!«Ой, ні  Джордан приділяє всю увагу лише дитині!» Як, напевно, це тяжко для лікаря, який хоче, щоб всю увагу приділяли тільки йому! А ви двоє сваритеся з того моменту, як побралися! Ви думаєте, ваша проблема така унікальна, так? А може, ви просто злякалися? А ти знаєш, я вже готовий забути на секунду, як буквально місяць тому ти мені казала, що в тебе ніколи ні з ким ніколине буде жодних стосунків. Так кумедно дивитися збоку, як ти сама їх тепер і губиш! Єдине, що піднімає мені настрій — коли я сиджу вдома, втупившись у стелю і мрію, щоб поряд був хоч хтось із ким можна було б поговорити — це те, що ніхто з вас, ідіотів, не розуміє, які ви ж, млинець, Щасливі!

День народження. Це не тільки день, коли ти народився. Це ще день початку нових страждань. Новонароджений плаче немає від глибоких емоцій щодо його появи у світі. Ні, будучи розділений з матір'ю, він вперше відчуває самотність. Отже, день народження – це початок самотності.

... самотність вбиває так само, як сокира. Тільки повільніше...

Я не читаю багато, але коли я справді читаю, то читаю уважно.
Я не маю  часу, щоб перевести те, що я розумію, у форму розмови.
Я вичерпав усі розмови, коли мені було дев'ять років. Я спеціально здається наївним і далеким від земної інформації, тому що це єдиний спосіб уникнути пересиченого ставлення.
Все, що я роблю, – це внутрішньо, підсвідомо, тому що ви не можете раціоналізувати духовність.

Самотність схожа на любов.

По суті, мій вид самотності пережити найважче. Самотність зовсім не означає, що ти замкнений один у своїй кімнаті. Ти можеш бути в людному місці і відчувати себе, як і раніше, самотньою людиною, тому що нікому по-справжньому не належиш.

У нього більше не було пристрасної туги за печерною самотністю. Цей досвід уже був зроблений і виявився непридатним для життя. Так само, як і інший досвід, досвід життя серед людей. Задихаєшся і там, і там.

Вона просто боялася, вона  несвідомо чекала, щоб він прийшов і змусив її прийняти своє кохання. Їй було несила, і одноманітна течія зимових днів, низка все одних і тих же вулиць, що приводили її, самотню, від квартири до місця роботи, цей телефон-зрадник — вона  щоразу шкодувала, що зняла слухавку: так відчужено і присоромлено звучав голос Роже, - і, нарешті, туга за далеким літом, яке ніколи не повернеться, - все вело до байдужої млявості і вимагало за всяку ціну, щоб«хоч щось сталося».

До вечора він досягав бажаного: він був один в океані свого горя, один у вирі своєї безцільної провини, один, навіть у своїй самоті. Я не сумую, — знову і знову повторював він. - Я не сумую. Наче сподівався одного разу переконати себе в цьому. Або обдурити. Або переконати інших — єдине, що гірше за саму суму, — це коли ти не можеш приховати її від інших. Я не сумую. Я не сумую. Адже життя його, подібно до порожньої білої кімнати, було сповнене необмеженими можливостями для щастя. Коли він засинав, серце згорталося в ногах його ліжка, наче домашнє звірятко, що живе само по собі. Але на ранок воно знову опинялося в клітці, за ґратами ребер, трохи тяжке, ослабле, але, як і раніше, працює без збоїв.