Джеремі Лі Реннер

У мене прекрасне життя, але це нічого не означає, якщо ні з ким все розділити. Це те, чого не вистачає. Невеликий дисбаланс. Зараз єдине постійне в моєму житті — цей маленький песик. Тому я його і завів, що став дуже самотнім. Мені потрібен хтось або щось поруч зі мною у цій подорожі.

Докладніше

Фаїна Раневська. Старість – невігластво Бога

Я часто думаю про те, що люди, які шукають і прагнуть слави, не розуміють, що в так званій славі гніздиться та сама самота, якого не знає будь-яка прибиральниця в театрі. Це походить від того, що людину, яка користується популярністю, вважають щасливою, задоволеною, а насправді все навпаки.

Докладніше

Серпень Стріндберг. Самотній

Ось що таке, зрештою, самотність: закутатися в шовковий кокон своєї душі, звернутися в лялечку і чекати на перетворення, а вже воно не забариться. Пережите служить тобі їжею, та й до того ж через телепатію ти живеш життям інших людей. Смерть та воскресіння, нова школа для нового, невідомого буття. На самоті ти сам собі пан. Ніхто не контролює твоїх думок, а отже, чужі смаки та забаганки не тиснуть більше на тебе. У цій знову набутій свободі розквітає душа, і наповнює її відтепер умиротворення і тиха радість, почуття впевненості та повної відповідальності за себе.

Докладніше

Олег Рой. Той, хто стоїть за плечем

Кинута. Коротке дурне слово. Можна тисячу разів читати про це в книгах, тисячу разів думати, що не знайти сюжету банальнішого. Це так… Але лише доки не покинуть тебе. А тоді можна нескінченно говорити про банальність тьмяному дзеркалу, звідки безглуздо дивляться на тебе порожні згаслі очі.

Докладніше

Сесілія Ахерн. Поглянь на мене

Вона втомилася обіймати подушки, зігріватись лише завдяки ковдрам та переживати романтичні моменти виключно уві сні. Втомилася чекати, щоб день пройшов якнайшвидше і наступило завтра. Сподіватись на те, що кожен наступний день буде краще та простіше. Але так ніколи не виходило. Вона  працювала, оплачувала рахунки і лягала спати, хоч толком і не спала. Кожного ранку вантаж лежав на її плечах, ставав важчим, і щоранку їй хотілося прийти швидше ввечері і вона могла повернутися в ліжко, обійняти їх подушки і закутатися в теплі ковдри.

Докладніше