— Ну, скажи йому правду!
— Коли я востаннє сказав йому правду, то він не розмовляв зі мною, доки не помер наш батько. Вдруге батько вже не помре.

Якби правда була одна, ти не зміг би намалювати сотню полотен на ту саму тему.

Проблема не в тому, що у світі багато брехні, а в тому, що у кожного з нас своя правда.

Нічого не буде розпливчасто, невизначено, безхребетно добре, коли« добре» падає з неба.
Нічого не буде гаразд просто так.
Нічого не утворюється так і само собою. Правда написана на воротах Бухенвальда: "Кожному своє".
Кожен завжди отримає своє.
Не рано, не пізно, але в найвірніший момент кожен отримає те, що він заслужив.
Бреши собі чи не бреши.

Найвірніша ознака істини - простота і ясність. Брехня завжди складна, химерна і багатослівна.

Той, хто побажав правди, вже страшенно сильний.

— Ах,— сказав Лоханкін проникливо,— адже, зрештою, хто знає! Може, так треба! Можливо, саме в цьому велика серм'яжна правда!
- Серм'яжна? - задумливо повторив Бендер. — Вона  ж покісна, домоткана та кондова?

Ах, ось що означає правда! Вона  жорстока подруга — вся в залізних вістрях, ранить того, кого торкнеться, а іноді й того, хто її каже.

Не кожну правду треба вимовляти вголос.

Але часто у брехні ховається правда. (І у брехні часто криється зерно правди.)