І без психіатра він розумів, що у письменстві є щось від онанізму; пальці мучать пишучу машинку, а не власну плоть, але обидва процеси значною мірою залежать від винахідливості розуму, швидкості рук і щирої відданості мистецтву нетривіального.

Написати просто – це найважче.

Так звані парадокси автора, що шокують читача, часто перебувають у книзі автора, а голові самого читача.

Письменника робить біль? Біль нічого не робить, бідність теж. Насамперед є художник. Що з ним відбувається залежить від його удачі. Якщо удача світить (у світському значенні), він стає поганим художником. Якщо не світить — добрим.

Деякі з наших сучасників намагаються навчити нас, що з них досить і мало читачів, аби багато було покупців.

- Ви чули, як не пощастило письменнику N.? - Запитали у Раневської.
- Ні, а що з ним трапилося?
- Він упав і зламав праву ногу.
- Справді, не пощастило. Чим же він тепер писатиме?

Писати романи — це зустрічатися з письменниками минулих століть. Вони запитують, я відповідаю.

Талант автора полягає у здатності передати складні почуття у простих виразах.

Той, хто подобається мільйонам, завжди задоволений собою, той, хто подобається обраним, саме мука.

Бажання зобразити моє фантастичне внутрішнє життя зробило несуттєвим все інше.