Завжди, коли пишеш роман, настає хвилина, коли герої тебе дивують. Буває, вони замислюють справи, про які ти навіть не думав, або починають розмову, роблять неймовірне визнання, яке ледве встигають записувати твої пальці, що бігають клавішами. Непередбачуваним є нерв творчості.

Наша держава витрачає мільярди на підтримку видавничих проектів, на постановку нових вистав, створення кінокартин, і майстри, які використовують ці кошти, фактично виконують державне замовлення.

Писати треба лише тоді, коли нестерпно терпіти, коли лопається гололва і ллються сльози. Треба, щоб думка дозріла настільки, щоб ви горіли нею, плакали над нею, щоб вона  отруювала вам спокій, - тоді пишіть.