Сам я, коли пишу, не розумію, який сенс полягає у моїй картині. Не подумайте, однак, що вона не має сенсу! Просто він такий глибокий, такий складний, ненавмисний і вибагливий, що вислизає від звичайного логічного сприйняття.

Тільки з допомогою мистецтва ми можемо залишити себе, дізнатися, як інший бачить всесвіт.

Мистецтво облагороджує і підносить душі тих, хто його розуміє.

- Професор Ренфілд? ФБР.
- Просто Донателло. Мене назвали на його честь.
— На честь … Черепашки-ніндзя?
— На честь … Скульптора доби відродження.

Мене так дістали люди, які думають, що мистецтво має бути красивим та приємним оку. Мистецтво може бути красивим, залишаючись у той же час страшним, гротескним або страшним. Не робить його менш значущим. Якщо люди злякані або шоковані, вони повинні запитати себе чому, а не висувати у відповідь цензуру.

Художник, на утриманні в уряду — ні на що не здатна повія.

Мистецтво – це не життя, а життя – це не мистецтво.

Шедевр тим і відрізняється, що він показує людині, який її внутрішній світ.

Я люблю мистецтво, тому що в мистецтві таїться історія. Це те, що створено людською рукою і те, що залишиться вічним.

— Рим  сам не створює мистецтва, але він купує і бере його собі всюди в тих країнах, де його творять.
- Що? Рим не створює мистецтва? А світ — хіба не мистецтво? Війна – не мистецтво? Держава – не мистецтво? Цивілізація не мистецтво? Все це ми даємо вам в обмін на кілька дрібничок.