У 30-ті роки наше кіно було найкращим у світі. Досить згадати найкращий фільм усіх часів та народів«Броненосець Потьомкін». У кіноіндустрії були задіяні найкращі творчі сили країни. Після Великої Вітчизняної війни "на сцену" вийшли нові режисери - солдати-переможці. На основі їхніх особистих переживань було створено багато чудових картин. Вони знімали те, що бачили та пережили самі.
Оскільки кіно у нас справа сімейна, то на зміну солдатам-переможцям прийшли їхні сини. За плечима синів не було нічого, крім ВДІКу, і рівень кіно помітно впав. Коли ж дітей змінили онуки, то ми побачили... те, що бачимо зараз.
Наркотики, пиятики, гомосексуалізм, тобто що вони знають і люблять.

Докладніше

Мене захоплює складна і по суті беззвучна музична драма балету, а от оперу я терпіти не можу. Клемент говорила, що це заздрості. Вагнеру я справді заздрю.

Докладніше

Кожен намагався створити щось таке, чого ще ніхто не творив і не бачив, кожному хотілося хоча б на короткий час опинитися у вільному світі краси, викликаному власною уявою, відчути себе безроздільним володарем, паном, вільним у всьому, бо справжню свободу дає тільки виконувана тобою робота, яку здатний виконати один ти у всьому світі.

Докладніше

Мистецтво - це наймогутніша і найнезламніша сила, коли-небудь створена, винайдена людиною, щоб зафіксувати історію своєї непохитної стійкості і мужності перед лицем нещастя і довести обґрунтованість своєї надії.

Докладніше