I've hungered for your touch.

Ти серце забрала своїм єдиним поглядом,

Твої уста — суддя, але зухвалий тати твій погляд.

Чим нагороджу тебе за викрадення серця?

І хто ж бачив — о диво! — Щоб нагороджений був злодій?

Небо рідко буває таким високим. У ясні дні він взагалі не має  висоти — тільки синьова. Потрібні хмари, щоб воно стало високим чи низьким. Ось так і людська душа — вона  не буває високою чи низькою сама по собі, все залежить виключно від намірів та думок, які її заповнюють зараз… Пам'ять, особистість — це теж як хмари…

Щастя є, воно простіше простого: це чиєсь обличчя.

Він мав сильні пристрасті та вогняну уяву, але твердість врятувала його від звичайних помилок молодості.

Можливо, я не так хочу, щоб ти це знав, скільки хочу сказати це тобі.

У сагайдака диявола немає  кращої стріли для серця, ніж м'який голос.

Вір своєму серцю, навіть якщо море загориться, і живи любов'ю, навіть якщо зірки повернуть назад.

Немає на світі нічого холоднішого, ніж крижана посмішка красуні.

Потріскували дрова у вогні, по хаті розтікалося тепло та запах маминого яблучного пирога. У лісі дзвеніла нічна прохолода. Віяло смутком, першим снігом та листопадом.