На землі після спекотного літа цвіла осінь: дерева вкрилися різнобарвним убором, одягнулися у жовте та помаранчеве. Листя вмирало велично, ніби яскравим кольором в останні миті життя дякували сонцю і віддавали йому належне за свою пишність.
Свобода — це дотримання голосу серця. Вірити в себе, у свій шлях і не зраджувати загальнолюдських цінностей. Свобода закінчується тоді, коли ти починаєш жити, як усі. Так, так легше, але безлико та нецікаво. А ось слідувати голосу серця, нікому не пояснювати свій вибір і при цьому ділитися добрим і світлим із навколишнім світом — що може бути прекраснішим?