У дзеркала дві особи. Роуз Морган
- Не важливо, що ти гарна. Я люблю тебе і таку.
— Не хвилюйся, це все обвисне з віком. А поки ми тут стоїмо, я набираю вагу.
- Це заспокіює.
- Не важливо, що ти гарна. Я люблю тебе і таку.
— Не хвилюйся, це все обвисне з віком. А поки ми тут стоїмо, я набираю вагу.
- Це заспокіює.
Щоб кохання заслужити, мало однієї краси.
Якщо ви бачите, що розумна людина бідно одягнена, живе в поганій квартирі, їде на поганому візнику - це вас не вражає, не коле вам очей, так і потрібно, це йде до розумної людини. Але якщо ви бачите молодого красеня, бідно одягненого, це боляче, цього не повинно бути і не буде, ніколи не буде!
Коли Ви бачите чиюсь душу, відбиту в очах, це краса. Моя подруга одного разу запитала мене:«Коли мені буде 50 і шкіра зморщиться, ти все ще думатимеш, що я красива?». Я відповів:«Навіть сильніше, ніж раніше, тому що в кожній зморшці я бачитиму життя, яке я розділив з тобою. Кожна зморшка буде доказом дітей, яких ми народили і моментів, які ми нагромадили у наших життях».
Відтепер у жінках цінуватиму я
не красу, а віддане серце.
Справжня краса схожа на дорогоцінний камінь. Вона сама по собі викликає захоплення і обожнювання, але якщо її красу укласти в гідну оправу, то вона здатна засяяти новими, небаченими гранями і заструменітися в переливах різноманітних відтінків.
Зірки дуже гарні, бо десь там є квітка, хоч її й не видно.
Фізичну красу мають і звірі, можливо, навіть більшою мірою, ніж люди, але душі, що живе в людях, звірі не мають, а хіба життя дане нам не для того, щоб ми мали багату душу, навіть якщо при цьому страждає наша зовнішність?