Я давно вже не вірив, що ангельська краса свідчить про ангельську душу.

... тому що краса полягає не в окремих рисах та лініях, а в загальному вираженні обличчя, у тому життєвому сенсі, який у ньому проявляється.

Я любила сукні. Але мама мені їх не купувала. Вона  казала, що негарним дівчаткам не потрібні сукні.

— Її привабливість надто очевидна.

— Так, нічого немає  гіршої за очевидну красу, коли вона  просто в тебе під носом. Я люблю попітніти, щоб знайти в жінці красу. Тоді виникає почуття, що я її заробив.

Скільки б не твердили, що зовнішність не головне, ніхто не стане сперечатися, що красивій людині живеться набагато простіше.

Краса та любов не вічні, я знаю. І від смутку не втекти. Напевно, всяке велике щастя трохи сумне. Краса — це пахощі троянд, а троянди в'януть.

Жінка народжує людину раз на дев'ять місяців, а ми, майстри, робимо це щодня.

Краса в очах того, хто дивиться.

Про красу хоч як думай — все загадка.

Люди з гарною усмішкою мене просто заворожують. Варто було б задуматися, що змушує їх посміхатися так красиво.
(Мене зачаровують люди з приємною усмішкою. Мимоволі замислишся, що змушує їх так гарно посміхатися.)