Писати треба лише тоді, коли нестерпно терпіти, коли лопається гололва і ллються сльози. Треба, щоб думка дозріла настільки, щоб ви горіли нею, плакали над нею, щоб вона  отруювала вам спокій, - тоді пишіть.

Прочитані книги значно менш важливі, ніж непрочитані. Бібліотека повинна містити стільки невідомого, скільки дозволяють вам вмістити ваші фінанси, іпотечні кредити і нинішня складна ситуація на ринку нерухомості. З роками ваші знання і ваша бібліотека зростатимуть, і ряди непрочитаних книг, що ущільнюються, почнуть дивитися на вас загрозливо. Насправді, чим ширший ваш кругозір, тим більше у вас з'являється полиць із непрочитаними книгами. Назвемо ці збори непрочитаних книг антибібліотекою.

Я сам не до кінця усвідомив, чому вибрав саме ці книги, якщо не брати до уваги звичайного нападу бажання змінитися, який трапляється з людьми в книгарнях.

У деяких книгах дуже багато правди. В інших — надто мало брехні. Людям це читати не варто. Нехай живуть із тією історією, до якої звикли.

Кожен, хто приїжджає на Таїті, пише книгу про свою подорож. Щоб книгу купували, у ній неодмінно треба розписувати рай. А інакше хто її читатиме?

На чужих помилках навчатися неможливо.

Кожен у своєму житті робить лише свої помилки і по-своєму їх виправляє. Ти з собою з життя тільки досвід винесеш; якщо все життя жити за чужий рахунок, то й забрати буде нічого. Сам себе обкрадеш.

Кожна людина охочіше та уважніше вивчає те, що й без того знає. Добра книга не дарує тобі одкровення, хороша книга зміцнює тебе в твоїх самостійних припущеннях. Вона  звертається не до спраги інформації, а до твоїх страхів - дає зрозуміти, що ти не один, є ще хтось, кого мучать ті ж питання, що й тебе.

Все велике стверджує себе як якесь«всупереч» - всупереч горю і муці, всупереч бідності, занедбаності, неміч і тисяч перешкод.

Коли за століття, коли зотліли кістки і розсипався мармур, ми говоримо про минуле спокійно і розважливо. Правдиво. Коли ж події відбуваються у нас на очах, коли ми є їхніми учасниками, важко залишатися незацікавленим. Запальність, експансивність, жовчність — погана підмога, але... чудовий документ. Ніхто не знає, яка парадигма переможе в майбутньому, а ось залишити документ, що протікає теплою кров'ю, — велика користь для історії.

Книги - це переплетені люди.