Немає нічого неприємнішого для розгніваної людини, ніж коли на його гнів відповідають повною байдужістю.

— Я тут божеволію, а тобі, мабуть, наплювати!
— Мені не начхати. Я люблю тебе.

Немає гіршого ворога, ніж байдужість! З мовчазної згоди байдужих якраз і творяться всі лиходійства. Ти ж«Муму» читав? Зрозумів притчу? Як він усе мовчав, а собака загинула.

"... Якщо ти робиш неправильно, а тобі ніхто не робить зауважень, це означає, що на тебе просто махнули рукою".
Цей урок я запам'ятав на все життя. Коли ти розумієш, що щось робиш погано, але ніхто нічого не каже, це поганий знак. Може, тобі й не хочеться чути критику, але найчастіше критикують нас ті, хто нас дійсно любить, кому ми небайдужі.

Тьху на вас!... Тьху на вас ще раз.

Фанатик — будь- яка людина, яка із запалом говорить про речі, які нам байдужі.

У глибині душі мені завжди було рівно по дулі, що там думають про мене інші, але в той же час це мене дуже хвилювало.

Людям властиво бачити не далі за свій нос. Нестача розуму, нестача почуття. Людина байдужа до того, що знаходиться поза відомими їй вузькими кордонами. Після мене хоч потоп. По суті ніхто в цьому не визнається, хоча кожен думає саме так. Так, дурість і байдужість задовольняються найменшим приводом, щоб відкинути будь-яке занепокоєння.

Якщо хлопець поводиться так, ніби йому на тебе начхати, значить… ЙОМУ НА ТЕБЕ НАПЛЯВАТИ!

— Коли скучите за мною, можете завести грамофон, — принаймні без ризику образити чиїсь почуття.
— У грамофоні я не почую вашої душі. Залишіть мені вашу душу, а обличчя та голос можете взяти із собою. Вони – не ви.