У цьому є свій кайф: мовляв, дивіться, я не такий, як ви, і мені начхати, що ви думаєте.

Так, у мене депресія. Але я не збираюся накласти на себе руки. Тож можете повернутися до своєї політики невтручання.

Він знав, що мільярди і мільярди нічого не знають і нічого не хочуть знати, а якщо й дізнаються, то злякаються десять хвилин і знову повернуться на свої кола.

Сумно усвідомлювати, що в наш час людям важко дарувати близьким теплі слова та речі тому, що мені самому холодно.

…Сотнями лежали моржі на березі, прийшов мисливець і став одного за іншим прикінчувати палицею. Об'єднавшись, вони могли б легко розчавити його, але вони лежали і не рушали з місця; адже вбивав він лише сусідів — одного за іншим.

Наділи когось силою богів, і він стане байдужим, як бог.

Ви, пане, камінь, пане, лід.

Всі люди брешуть, але це не страшно, ніхто один одного не слухає.

Брехня частіше походить від байдужості, ніж від удавання.

— Утлай човен мого«я» зовсім загубився в океані Буття, — поскаржився Ходже Насреддіну учень.
— Бережися гострих зубів акул Неприборканих Пристрастей і чіпких щупалець восьминога Душевної байдужості, — порадив мудрець, — і рівні пасати Божественного Промислу обов'язково винесуть тебе до архіпелагу Самопізнання.