Льюїс Керол. Крізь дзеркало і що там побачила Аліса, або Аліса у Задзеркаллі

Мій милий друже, промчать дні,
Пролунає голос грізний.
І він велить тобі:«Усні!»
І сперечатися буде пізно.
Ми такі схожі на хлопців,
Що спати лягати не хочуть.
Навколо — мороз, сліпучий сніг
І пусто, як у пустелі,
А в нас — радість, дитячий сміх,
Горить вогонь у каміні.
Рятує казка від негараздів -
Нехай тебе вона  врятує.
Хоч легка витає сум
У моїй чарівній казці,
Хоч літо скінчилося, але нехай
Його не блякнуть фарби,
Диханням зла і цього разу
Не засмутити мою розповідь.

Цитата з книги Крізь дзеркало і що там побачила Аліса, або Аліса у Задзеркаллі, автор Льюїс Керол