Пригода! Люди говорять про нього як про щось варте, тим часом це всього лише суміш з поганого харчування, постійного недосипання і абсолютно незнайомих людей, які з незрозумілою наполегливістю намагаються встромити в різні ділянки вашого тіла всякі загострені предмети.
Докладніше

Королева притулила її до дерева і лагідно сказала:
— А тепер можеш трохи відпочити! Аліса здивовано озирнулася.
- Що це? — спитала вона. — Ми так і лишилися під цим деревом! Невже ми не рушили з місця ні на крок?
— Ну, звісно, ​​ні, — відповіла Корольова. — А чого ти хотіла?
— У нас, — сказала Аліса, важко переводячи дух, — коли довго біжиш з усіх ніг, неодмінно потрапиш в інше місце.
- Яка повільна країна! - сказала Корольова. — Ну, а тут, знаєш,
доводиться бігти з усіх ніг, аби тільки лишитися на тому самому місці! Якщо ж хочеш потрапити до іншого місцятоді потрібно бігти щонайменше вдвічі швидше!

Докладніше

Є на світі чимало людей, які з дитячих років мріють про подорожі та пригоди, щоб не лише в очах сторонніх, а й у своїх власних здаватися героями. А коли життя стикає їх із довгоочікуваними пригодами, коли небезпека близька, вони думають із каяттю:«Який чорт мені все це потрібно, понесла ж мене нелегка!»

Докладніше

— Знаєте… — сказав Selerian, — адже ми, люди зовнішнього світу, схожі на Богів для всіх цих… Ну які в Пілоні живуть…
— Ти хотів сказати місцеві? Ну ти в чомусь маєш рацію... — відповів я.
— Як на мене, ми нічим від них не відрізняємося… — сказав Інтурист, — Єдина відмінність того, що ми безсмертні. Про інкарнацію я мовчу, це не рахується.
— До всього іншого, ми лише гравці… — додав Велес своїм штучним голосом. — Хоч і потрапили сюди не по своїй волі.
— Навіть якщо ми творці цих світів? - Запитав Selerian.
— Навіть якщо так… — відповів Інтурист.

Докладніше