Вільям Шекспір

Її очі на зірки не схожі,

Не можна вуста коралами назвати,

Не біла плечей відкритих шкіра,

І чорною проволкою в'ється пасмо.
З дамаською трояндою, червоною або білою,

Не можна порівняти відтінок цих щік.

А тіло пахне так, як пахне тіло,

Ніяк фіалки ніжної пелюстки.
Ти не знайдеш у ній досконалих ліній,

Особливого світла на чолі.

Не знаю я, як ідуть богині,

Але мила ступає землею.
І все ж вона поступиться тим навряд,

Кого в порівняннях пишних оббрехали.