Грегорі Девід Робертс. Шантарам

— Можливо, наше життя почалося в океані…
— Чотири тисячі мільйонів років тому. В якомусь глибокому, теплому місці, біля підводного вулкана.
— І майже весь цей час усі живі істоти були водяними, жили в морі. А потім, кілька мільйонів років тому, а може, й трохи раніше, — живі істоти вибралися і на сушу.
— Але можна сказати, що після того, як ми покинули море, проживши в ньому багато мільйонів років, ми ніби взяли океан із собою. Коли жінка збирається народити дитину, у неї всередині є вода, в якій дитина росте. Це вода майже така сама, як вода в морі. І приблизно така ж солона. Жінка влаштовує у своєму тілі маленький океан. І це не все. Наша кров і наш піт теж солоні, приблизно такі ж солоні, як морська вода. Ми носимо океани всередині, у своїй крові та в поті. І коли ми плачемо, наші сльози — це теж океан.
Цитата з книги Шантарам, автор Грегорі Девід Робертс

Схожі цитати

Інформація
Відвідувачі, які знаходяться у групі Гості, не можуть залишати коментарі до цієї публікації.