У найсуворіші морози до Варшави із західних областей Польщі почали надходити транспорти з євреями. Живими до кінцевого пункту добиралися мало хто. Їх довго везли з рідних місць у телячих пломбованих вагонах, без їжі, води та тепла. Коли транспорти прибували на місце призначення, живими залишалося не більше половини відправлених, та й ті з важкими обмороженнями. Померлі, одеревівши на холоді, стояли в тісному натовпі серед живих і валилися на землю, щойно відчиняли засуви вагонів.