Німці знаються на архівній справі: фотографію на документі можна переклеїти, можна зробити пластичну операцію, видалити або додати шрами, але змінити розміри черепа не так просто, і німці ретельно заносили в«справу» результати таких обмірів.

У найсуворіші морози до Варшави із західних областей Польщі почали надходити транспорти з євреями. Живими до кінцевого пункту добиралися мало хто. Їх довго везли з рідних місць у телячих пломбованих вагонах, без їжі, води та тепла. Коли транспорти прибували на місце призначення, живими залишалося не більше половини відправлених, та й ті з важкими обмороженнями. Померлі, одеревівши на холоді, стояли в тісному натовпі серед живих і валилися на землю, щойно відчиняли засуви вагонів.

Німці в таких розмірах не крадуть, їм дивно, що можна так беззавітно красти. Нам теж дивно, але крадемо.

- Ти збив?
— Я міг би, звичайно, й більше, але ви, товаришу командир, своєю нижньою білизною налякали всіх німців.

Черепний покажчик — повна нісенітниця: після десятиліть вимірів кутів і зведення в таблиці найрізноманітніших ознак так ніхто й не зумів відрізнити з абсолютною впевненістю череп єврея від черепа німця.

Навчили євреїв убивати...

Якби німці вирушали на той світ так швидко, як їм вдавалося багатіти! Банди німців все частіше вривалися в квартири, де жили євреї, забираючи всі цінні речі та меблі та вивозячи їх вантажівками. Охоплені страхом люди намагалися позбавлятися всього, що залишилося, залишаючи лише те, що не могло б нікого спокусити.

«Ви заявляли, що ви — цивілізований народ, а в мене, артиста, відібрали все, що я мав, — мою скрипку».

Обрусілий німець краще, ніж русак. Мабуть це найвищий продукт післяпетровської цивілізації. Якби Росією правили штольці, імперія б не впала.

Німці спробували відзначити день народження Гітлера. Обачливо. Нахабно. Сумно. Боляче. Саме в такій послідовності й розвивалися події. Дід молодець.