Аль Квотіон. Слово, якого немає

Я розстібав усі гудзики, вона  притискалася до моїх грудей, і я казав:«Давай жити в пальті. Давай гріти одне одного словами. Чому словами? Тому що слова – це не більше, ніж наше дихання. А у нашому диханні трохи більше, ніж у словах». Так і сміялася вона  на моїх грудях. І не потрібні мені були інші стіни, і не існувало для нас іншого притулку. Адже що таке кохання? Це наше спільне пальто на двох, під яким тепло, під яким ми вдома.
Цитата з книги Слово, якого немає, автор Аль Квотіон

Схожі цитати

Додати коментар

Залишити коментар

Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий