Корнелія Функе. Чорнильна кров

Правда дивно, що, якщо книжку прочитати кілька разів, вона  стає набагато товшою? Начебто при кожному читанні щось залишається між сторінками. Почуття, думки, звуки, запахи... І коли ти через багато років знову гортаєш книгу, то знаходиш там себе самого - трохи молодше, трохи не такого, як тепер, ніби книга зберегла тебе між сторінок, як засушена квітка - разом знайомого і чужого.

Цитата з книги Чорнильна кров, автор Корнелія Функе