Владислав Юрійович Сурков

України немає. Є українство. Тобто специфічний розлад умів. Дивним чином доведене до крайніх ступенів захоплення етнографією. Таке криваве краєзнавство. Сумбур замість держави. Борщ, Бандера, бандура є. А нації нема. Брошура«Самостійна Україна» є, а України немає. Питання тільки в тому, чи України вже немає, чи поки що ні? Я, як не дивно, укрооптиміст. Тобто, вважаю, що України поки немає. Але згодом вона  таки буде. Хохли хлопці вперті, вони зроблять. Однак, яка саме це буде Україна, в яких межах вона існуватиме і навіть, можливо, скільки буде Україна — питання відкриті. І у вирішенні цих питань Росії так чи інакше належить брати участь.Відносини з Україною ніколи не були простими, навіть коли Україна була у складі Росії. Україна для імперської та радянської бюрократії завжди була справою клопіткою. То отаман Полуботок підведе, то западенці до Гітлера перекинуться. Примус силою до братніх стосунків — єдиний метод, який історично доказав ефективність на українському напрямі. Не думаю, що буде винайдено якусь іншу.