Володимир Ілліч Шарпатов

Кандагарці, кандагарці...
Ми тепер звемося так.
За три дні всі стали старці
І пізнали життя смак.
Стіни білі, круті,
А в зеніті - сонця диск.
Тут закони всі інші,
Ходять поруч смерть та ризик.
Гул рідного літака
Сниться, сниться ночами.
Нелегка була робота,
Усіх важче було нам.
Всі навколо чужі особи,
Тільки камінь та пісок.
Марно битися, битися,
Крок  зробиш крок — тобі у скроню.
Серце пійманим птахом
Б'є по клітці по грудній,
І мерехтить блискавицею
Край зелений, край рідний.