По суті, найпоширеніша втеча кожної людини — втеча від самої себе.

— Від себе все одно не можна втекти.

— Так, але від інших можна.

Тікати від самого себе — значить тікати у невідомому напрямку.

Як казав один мічман, розходимося по одному, якщо що ми геологи.

Людина багато століть всіляко намагалася якось вплинути на функції духовних сил — за допомогою гіпнозу, різних препаратів, здебільшого небезпечних, за допомогою посту, старанних молитов. Мотиви багатьох спроб були безкорисливими і часто були втечі від реальності, але не рідше це було прагненням отримати владу над людьми.

— Навіщо людям ділянки на Місяці?
— Щоб було кудись бігти.
— А ти маєш ділянку на Місяці?
— А мені не треба нікуди тікати, мені й тут хрінова.

— Ми не можемо тут стояти вічно!
- Є ідеї?
- Так. Як зазвичай. Біжимо!

Існує загальновідомий рефлекс: тікає – наздоганяй.

Генріх мав покинути країну, в якій народився, де якби він був навіть злочинцем чи бранцем, його знали б і любили. Йому доведеться просити притулку і навіть хліба у Франції! Будь-яка милість чи немилість із боку французів була ганебною для Генріха – нащадка Едварда III, молота Франції.

Відсутність погоні ще не є причиною, щоб не бігти.