Прагнення чогось назустріч ніколи не може означати втечі, хоча місце зустрічі щоразу і віддаляється.
— Тікаємо!
- Мені подобається хід твоїх думок!
- За мною!
- Я нічого не бачу!
— Біжи на голос.
- Я нічого не чую!
— Іди за серцем.
— Чого?
Не встигла вона повернутися додому, рятуючись втечею від вулиць, як уже зі своїх чотирьох стін їй знову захотілося кудись піти. З кожним днем муки посилювалися: ніде вона не почувала себе добре.