Людина без кохання - це все одно, що бутон троянди без води. Якийсь час він боротиметься, чахне на корені, але все одно ніколи не розпуститься на повну міць.

Адже в ті часи вважалося, що прихильності принців і принцес повинні спрямовуватися заздалегідь шляхом, вигідним їх коронованим батькам і вихователям.

Людям властиво розповідати про події зовсім не так, як було насправді.

Я дуже намагалася позбутися звички постійно плакати. Якось увечері, в черговий раз згорнувшись калачиком на дивані в кутку, в черговій істериці після чергового раунду похмурих роздумів, я запитала себе: "Поглянь на себе, Ліз, чи можеш ти змінити хоч щось?" І зробила єдине, на що була здатна: встала і, не припиняючи плакати, почала балансувати на одній нозі посеред кімнати. Мені хотілося довести собі, що я все ще хоч трохи контролюю ситуацію: нехай мені не під силу зупинити сльози та похмурий внутрішній діалог, я принаймні можу битися в істериці, стоячи на одній нозі. Хоч щось спершу.

Жінки, які мали значення в моєму житті, знали моє минуле.

Говорити найважче саме тоді, коли соромно мовчати.

Я відповідала різкістю на різкість,
На слово словом; але тепер я бачу,
Що не списом - соломинкою ми б'ємось,
Ми тільки слабкістю своєю сильні.
Чужу роль грати ми не повинні.

На спустошеній зливою вулиці ніхто не став свідком його поразки.

Деякі вважають, що разом проводять час, хоча насправді просто живуть під одним дахом. Вони поряд: в одному і тому ж будинку, в один і той же час, але вони не разом.

Людська історія була б надто дурною штукою без духу, який внесли до неї безсилі.