Коли не можеш відповісти на запитання«Чому?», треба хоча спробувати відповісти на запитання«Як?».

Бувають у житті люди, з якими ви начебто перебуваєте в якихось стосунках, часом навіть близьких... Але, якщо вдуматися, ви почуваєтеся самотньою, бо його немає  поряд, коли це потрібно. Тоді і стає зрозумілим, що ці відносини ні до чого не ведуть. Така людина схожа на стару машину, що стоїть у проїзді біля будинку на цеглині ​​і займає місце.

З усього, що беруть люди від Матері Землі, найчесніше і найдорожче – хліб. Він дорогий не ціною: де запахло хлібним духом, там будинок, там рідне вогнище. Нічого так не мріє мисливець, що забрид у Чорний ліс  , як про хліб. За російським звичаєм, гостю в шану підносять не золото, не самоцвітне каміння, не срібло і хутро, а хліб. З хлібом підносять сіль, бо вона від Сонечка. Хліб і сіль - людська праця, зігріта і породжена добрим Сонцем-богом.

Не відмовляйся від задоволення лише тому, що, як ти думаєш, воно завдасть тобі шкоди. Іноді шкода буває дуже і дуже гарна.

Що в державі з розвиненою цивілізацією вважається злочином, то в менш цивілізованій державі сходить лише за прояв відваги, а за часів варварські, можливо, навіть розглядалося як похвальний вчинок.

…багато людей влаштовано таким дивним чином, що слухають лише те, що заздалегідь готові почути. А все інше пропускають повз вуха…

Правова держава – химера. З найдавніших часів існує лише одне право - право сильного.

Земля, природи мати, - її ж і могила: Що породила, те й поховала.

Залежність від чужої оцінки - найтяжча залежність.

По-твоєму, треба виконувати обіцянки. Резонно, резонно, ось ти й виконуй. Але, сам поміркуй, такі правила хороші для слуг, дітей, жінок, взагалі для людей, але не для великих учених, мислителів і мудреців. Ні, для людей, але не для великих учених, мислителів та мудреців. Ті, хто причетний до таємної мудрості, вільні і від міщанських правил, і від міщанських радощів. Доля наша, мій хлопчик, висока і незвичайна. Доля наша висока, ми самотні.