Коли американський солдат розповів мені про те, як вгодовані німкені з буржуазних сімей продавалися за сигарети, а простіше — за шоколад, і про те, як непідкупні російські жінки, зголоднілі в німецькому рабстві, — я відчував гордість.
М'яка підстилка, тепла ковдра, міцні стіни, дах не тече, вікна зачинені добротними віконницями, не пропускають протягів. Не все так погано, якщо розібратися. Але серцю боляче, на душі лежить камінь. Це не її будинок. Хоч у ньому тепло і затишно, вона тужить за Тейнделом, де її любили. Протяги можна якось пережити, а ось холод у серці перенести складніше.
Це щось подібне до демократичних виборів: більшість завжди за сволоч…
... не можна не помічати небезпеки, що таїться у прагненні до нескінченної досконалості. Адже очевидно, що нескінченна досконалість має у всьому спиратися сама на себе. А тому все, що прагне подібної досконалості, прагне назустріч власної смерті.
... її літери, що сяють у променях сонця, покликані символізувати невпинну пильність лондонських правоохоронців, а відображення людини в них - нагадувати, що їй не сховатися від їхнього недремного ока.
Помічайте дрібниці, бо, можливо, хтось намагається достукатися до вас.
- Я завжди хотів знати, - гірко промовив Іпслор, - що в цьому світі є такого, через що варто жити?
Смерть обдумав його запитання і нарешті відповів:
- Кішки, коти - це добре.
Це було не легко! Я вбив на це вагон дипломатії та три візки такту!
Ніщо так не поєднує людей, як спільність помилок.
Все людство Каштанка ділила на дві дуже нерівні частини — на господарів та замовників; між тими та іншими була суттєва різниця: перші мали право бити її, а других вона мала право хапати за ікри.