Найголовніша проблема в житті - це страждання, яке завдаєш, і найвитонченіша філософія не може виправдати людину, яка знітила серце, яке його любило.

У театрах, що поважають себе, на сцені повинен бути люк, в який можна провалитися зі сорому.

Тихі!
Недовго пожили.
Відразу
залізо рейку встекло по жилі
в засмагу міст заразу.
Де співали птахи — тарілок брязкання.
Де бор був — площа стодомим содомом.

Іноді подорож у пошуках істини заводить нас туди, куди ми зовсім не очікували потрапити.

Щоправда, приховує брехню. А є правда, яка здається настільки неймовірною, що виглядає брехнею. Брехня накопичується, росте, і ми зрештою запитуємо себе, чи немає  в ній частки правди…

— При всьому своєму різноманітті кохання жахливо одноманітне. Її звеличують лише ті, хто сам ніколи не любив, а лише начитався книжок і надивився фільмів. Ті самі побачення, ті ж кав'ярні, ті ж слова, тільки в різній послідовності. Нудьга!
— Кохання одноманітне, тільки якщо це не кохання. З таким самим успіхом можна сказати, що весь океан однаковий, тому що він мокрий.

Ми різного божевілля люди.

— Усі чоловіки — чудовиська.
— Нам залишається одне — годувати їх краще.

Діти чарівні. Діти завжди були сенсом життя. Ти закохуєшся, народжуєш дітей, потім вони виростають, закохуються та розмножуються. Це й було завжди метою життя. Вагітність. Нове життя.

Ніколи не випадає друга нагода створити перше враження.